Василю Василю... Я ще не можу повірити..Ми ще недавно говорили з тобою по телефону, ти як завжди питав шо там на передку в нас, я як завжди відповідав що все гуд і ми один одного розуміли що то так треба..і як ти рвався лікарем до нас а все казав що пожди..
Василю Василю.. а ти вчив мене як вино робити,ти приїздив до мене а я не встиг до тебе..і як ти допоміг мені тоді, коли ми були майже голі і босі чим міг і ми вистояли...
Василю Василю, а хто ж вип'є то вино що ти приготовив на нашу зустріч після війни..ти був одним з небагатьох.. земля тобі пухом, брате.. я прийду і навідуюсь до тебе. спи спокійно.
Співчуваю близьким та рідним..

Приймайте наші привітання!