[Володимир Ко]

Повідомлення від Владимир_

Ні. Немаю чим. То мабуть від постійної вологості таке.
Але в мене орієнтовно Ph десь біля шести.

----------


Є звісно. Наш любимий виноград багато затіняє. Але мох росте і на значно світліших ділянках...

----------


Теж є, бо це з північної сторони таке мегазасилля. А квітник з південної, і йому вже і там добре живеттся...

Володя,по можливості просапайте кілька раз під ряд в спеку . Має защезнути .

[Gusenitsa]

Повідомлення від Владимир_

Але мох росте і на значно світліших ділянках...

Хвилинка реклами

Мох на газоні

Добрива для газону з високим вмістом заліза (Fertis проти моху, Agrecol проти моху, Florovit проти моху на газоні).
Або оприскування (Ferrilene).

Прибирання моху після обробки.
Піскування. Аерація. Розкислення.
Обмеження поливу та азотних добрив.

[Nickolas]

Біологи зафіксували еволюцію, яка відбувається раз на мільярд років: злиття двох форм життя
Аналогічна еволюційна подія близько мільярда років тому призвела до появи фотосинтезувальних рослин.Учені зафіксували злиття бактерії та водорості в єдиний організм: азотфіксувальний мікроорганізм, що існував окремо, перейшов у клітини водорості та став її “внутрішнім органом” – органелою.

Біологи виявили, що водорості Braarudosphaera bigelowii поглинули ціанобактерію UCYN-A, яка “захоплює” азот прямо з повітря і комбінує його з іншими елементами для створення корисних для клітин сполук. Азот є ключовою поживною речовиною, але зазвичай рослини і водорості отримують його за допомогою симбіотичних стосунків з бактеріями, які залишаються окремими.

Спочатку вважалося, що у B. bigelowii відбуваються подібні симбіотичні відносини UCYN-A. Але під час детального аналізу вчені виявили, що між організмами виник набагато ближчий зв’язок. У серії досліджень вчені показали, що бактерії ростуть разом із клітинами водоростей, а реплікація та поділ клітин у цих організмів точно синхронізовані.Нарешті, вчені порівняли білки, які виробляє ізольована UCYN-A, з білками всередині клітин водоростей. Вони виявили, що бактерія втратила частину здібностей і може виробляти тільки половину необхідних їй білків, все інше забезпечує господар.

Це одна з ознак переходу від ендосимбіонта до органели. Вони починають викидати шматочки ДНК, їхні геноми стають дедалі меншими і меншими, і вони починають залежати від материнської клітини в плані транспортування цих генних продуктів – або самого білка – у клітину.

Подібна подія відбувається дуже рідко, наприклад, вважається, що близько 2,2 млрд років тому архея поглинула бактерію, яка стала мітохондрією – клітинною електростанцією. Це стало початком для розвитку багатоклітинного життя. Інший описаний випадок стався приблизно 1,6 млрд років тому з хлоропластами і призвів до появи на Землі рослин.

При ендосимбіозі один мікробний організм поглинає інший і починає використовувати його як внутрішній орган. Натомість клітина-господар забезпечує симбіота поживними речовинами, енергією, захистом та іншими перевагами, доки, врешті-решт, він не втратить здатності виживати самостійно і не стане залежною від клітин господаря органелою.

В UCYN-A така трансформація, мабуть, зайняла близько 100 млн років. Дослідники планують продовжити вивчення нітропластів, щоб з’ясувати, чи присутні вони в інших клітинах і які ефекти вони можуть чинити.

[Радушка]

Nickolas, а де Ви цю інформацію узяли? мене цікавить першоджерело

[Nickolas]

Повідомлення від Радушка

Біологи зафіксували еволюцію, яка відбувається раз на мільярд років: злиття двох форм життя

саме перше ось
https://www.cell.com/cell/pdf/S0092-8674(24)00182-X.pdf

https://www.science.org/doi/10.1126/science.adk1075

[Nykolayal]

Так у полі

[vmtm]

Повідомлення від Nykolayal

Так у полі

цього року рапс рулить, 500 км з півночі на південь
дивно що у вас вже в такому стані, на Харківщині ледь ледь починав квітнути

[Nickolas]

Вчені розгадали таємницю старіння ?..


Молекулярний біолог вважає, що життя на Землі, ймовірно, потребує деякої нестабільності та це слід вважати біологічною універсальністю, пише .

Біологічні закони рідкісні й описують закономірності або організаційні принципи, які поширені повсюдно. Вони м’якші, ніж абсолюти математики й фізики, такі правила біології допомагають нам краще зрозуміти складні процеси, що керують життям.

Більшість прикладів, які вчені виявили досі, схоже, пов’язані зі збереженням матеріалів та енергії, простими словами, з тенденцією життя до стабільності. Однак тепер молекулярний біолог з Університету Південної Каліфорнії Джон Тауер пропонує новий універсальний закон біології, здатний пояснити старіння.

Прикладом біологічного закону є правило Аллена, сформульоване ще 1877 року. Воно говорить: теплокровним тваринам у холодніших регіонах потрібні міцніші кінцівки з меншою площею поверхні для збереження тепла, тоді як у тепліших регіонах правильним є зворотне. Утім, як і в усьому в біології, тут є свої винятки: звичайні жаби та коротконогі чагарникові собаки, повідомляє .

Ще одним прикладом біологічного закону можна назвати те, як бджоли будують свої шестикутні стільники. За словами Тауера, самоподібні структури, зокрема логарифмічні спіралі, вважаються найбільш економічним способом збільшити розмір конструкції без зміни форми або руйнування наявної структури.

Однак, за словами молекулярного біолога, його нова концепція “вибірково вигідної нестабільності” кидає виклик тенденції до збереження ресурсів у біологічних системах. Тауер стверджує, що деяка нестабільність насправді є фундаментальною біологічною необхідністю, попри те, що вона веде до втрати ресурсів. Передбачається, що це пов’язано з тим, що є й інші речі, які можна отримати.

Тауер вважає, що вибірково вигідна нестабільність насправді лише збільшує складність системи, що зі свого боку має потенційні переваги. Вони містять у собі здатність змінюватися й адаптуватися на всіх біологічних рівнях, від молекулярного до популяційного. Простими словами, навіть найпростіші клітини містять протеази й нуклеази, вони регулярно деградують і замінюють свої білки й РНК, що є підтвердженням того, що вибірково вигідна нестабільність просто необхідна для життя.



Нестабільність так чи інакше призводить до втрати енергії та ресурсів і накопичення генетичних мутацій, які можуть бути як шкідливими, так і корисними. За словами Тауера, саме таким чином ми та приходимо до біологічного старіння.


Водночас біолог визнає, що без нестабільності та її недоліків життя просто не змогло б розвинутися, адаптуватися і процвітати на планеті в мінливих просторі та часі. Тауер вважає, що все життя на Землі фактично опинилося між потребою стабільності та нестабільності, внаслідок чого всім живим організмам доводиться йти на деякі компроміси.